Рак – це не вирок

Нині на кожні 50 жителів України доводиться 1 онкологічний хворий. На обліку в онкологічних установах перебуває близько 1 мільйона хворих. Щодня реєструється 470 нових випадків захворювання і 250 смертей від раку. За рік – це понад 160 тисяч нових випадків захворюваності і понад 85 тисяч смертей.

На Полтавщині щороку реєструється близько 5 тисяч нових випадків захворюваності на рак та близько 3 тисяч смертей.

 Щорічно 4 лютого світова спільнота відзначає день боротьби з раком. Сьогодні зниженню захворюваності на онкологічну патологію приділяється велика увага у діяльності галузі охорони здоров’я як держави, так ы області. Її актуальність визначається стійким зростанням ураження населення, складністю своєчасної діагностики та лікування, значною його вартістю, високим рівнем інвалідизації і летальності хворих. Рак як причина високої смертності посідає друге місце в структурі смертності населення України і разом з серцево-судинними захворюваннями визначає рівень здоров’я нації. Адже ризик захворіти на рак в Україні має кожен третій чоловік та кожна п’ята жінка. Із загальної кількості, 30% хворих – це особи працездатного віку.

Сьогодні у структурі захворюваності на онкологічну патологію реєструється невпинне зростання ураження чоловіків злоякісними новоутвореннями товстої кишки, сечостатевої системи, шкіри, головного мозку, легенів, шлунка. У жінок – молочної залози, шкіри, шлунка, товстої кишки, репродуктивної системи, підшлункової та щитовидної залоз. Науковці вважають, що розвиток злоякісних новоутворень спричиняє багато факторів. Це тютюнокуріння, зловживання алкогольними напоями, недоброякісне харчування, неякісні полімерні матеріали, надмірне сонячне світло та радіація, забруднене довкілля, стреси, спадковість, порушення вироблення гормонів, безсистемне вживання медичних препаратів. Більшість із них, як правило, призводять до виникнення раку під їх час впливу на організм людини протягом тривалого часу та поєднання кількох факторів.

Програмою боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року передбачено здійснення комплексу заходів із метою зниження захворюваності на онкологічну патологію.

Проте боротьба з раком не може бути ефективною лише завдяки зусиллям медиків. Важливість та гострота цієї проблеми має усвідомлюватися не лише медичною спільнотою, а й самими пацієнтами. Кожному мешканцю області необхідно пам’ятати, що лікуванню максимально ефективно підлягають лише ті хвороби, котрі виявлені своєчасно, на ранніх стадіях. А ще краще їх виникнення попереджати, ведучи здоровий спосіб життя.

Тому турбота про власне здоров’я, регулярне звернення до лікаря 1 раз на рік для проходження профілактичних оглядів та при появі найменших сумнівів щодо стану свого здоров’я – це шлях до повноцінного та якісного життя.

Рак – це не вирок. Експерти стверджують, що близько 40% захворювань на онкологічну патологію можна попередити. Запорукою цього є активний та здоровий спосіб життя, правильне харчування, відмова від тютюнокуріння та надмірного вживання алкоголю, своєчасне проходження медичних обстежень.

Заступник головного лікаря по медичній частині Машівської центральної районної лікарні

Л.А. Чмихун

Дати кров – врятувати життя

Щорічно переливання крові потрібні великій кількості людей. Можна виділити декілька категорій людей, яким потрібна донорська кров. Це пацієнти з гемофілією. Їм потрібні препарати крові протягом всього життя. Без препаратів згортання крові життя таких хворих просто неможливе. Велика потреба донорської крові для хворих на онкологічні хвороби та хірургічну патологію, де є велика необхідність поповнення втраченої крові або її компонентів.

Переливання крові необхідне жінкам під час пологів, що супроводжувались втратою крові, задля збереження життя матері та дитині. І це далеко не повний перелік тих випадків у лікувальній практиці, коли питання життя і смерті вирішується за допомогою переливання крові та її компонентів.

Донором може стати кожен дієздатний громадянин у віці від 18 до 60 років, який пройшов медичне обстеження. Перед оглядом донору необхідно заповнити анкету з питаннями, що дозволяють лікарю визначити стан здоров’я донора та довідатися про перенесені захворювання. Відомості про здоров’я, отримані при обстеженні крові, не розголошуються. Здати кров не може людина, старша 60 років, а також та, яка перехворіла гепатитами, туберкульозом та жінки, які годують груддю. Не здають кров і особи з ВІЛ-інфекцією, сифілісом та хронічними неінфекційними захворюваннями в стадії загострення.

Здача крові не має негативного впливу на здоров’я донора. Перерва між здаванням крові має складати не менше 60 днів.

Кожна доза вилученої крові піддається перевірці на наявність антигену гепатиту «В», антитіл до гепатиту «С», на інфікованість сифілісом та ВІЛ, а також біохімічні реакції на амінотрансферазу та білірубін. Кров донора також тестується на групову та резус приналежність.

Шановні жителі району, запрошуємо вас взяти участь у Дні донора! Будьмо чуйними і милосердними.

Заступник головного лікаря по медичній частині

Л.А. Чмихун

Здоров’я – найбільше благо життя

Здоров’я – найбільше благо життя. Здоров’я залежить від можливості організму пристосуватись до змін навколишнього середовища, які є несприятливими шкідливими для людини. Пристосувальні механізми людського організму залежать від спадковості, на яку ми поки що майже не можемо впливати, та від умов його формування і розвитку. Ось на цю другу умову і слід звернути особливу увагу. Необхідно берегти цінні спадкові якості, а також придбавати нові. Якими ми будемо залежить тільки від нас. А ми нехтуємо законами природи, страждаємо від малорухомості та надмірної ваги, а це не тільки приносить страждання нам, а й величезні втрати державі. Адже хвороблива людина не може бути високо працездатною. Тому нині все частіше і наполегливіше звучить вираз: «здоровий спосіб життя». Тобто спосіб життя, який сприяє благополучному існуванню, збереженню і зміцненню здоров’я людини. Основні його складові – режими праці, відпочинку і харчування, фізична активність і загартування, відмова від шкідливих звичок, емоційна врівноваженість. Серед наведених складових чи не найважливішою є фізична активність. По-перше, фізична культура – обов’язкова складова культури загальної, а здоровий спосіб життя здатні вести тільки висококультурні люди. По-друге – фізична активність, тренування самі по собі передбачають дотримання й інших складових здорового способу життя: загартування, режиму харчування, відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголь). Значення руху в житті людини загальновідоме. Потреба в русі, фізичній активності є основою життя, здоров’я, працездатності. Необхідно, щоб для кожної людини стало правилом починати трудовий день із ранкової гімнастики (для загартовую чого ефекту бажано на свіжому повітрі). Комплекс вправ, тривалість заняття підбираються індивідуально. Закінчувати ранкову гімнастику слід обливанням водою, або обтиранням вологим рушником. На роботу чи навчання, а після них – додому, бажано ходити пішки. Взагалі, необхідно більше рухатися, намагаючись досягти загальноприйнятої норми – 10 тисяч кроків на день. У вихідні, святкові дні можна рекомендувати піші прогулянки за місто, вело туризм, спортивні ігри. Ці заняття повинні стати обов’язковими, систематичними. Тільки тоді можна сподіватися на зміцнення здоров’я, активне довголіття.

Давайте поміркуємо: коли комусь підірвали здоров’я (на виробництві, в разі нещасного випадку), то винного суворо карають. Чому ж до людини, яка сама собі шкодить (переїдає, не займається спортом, не загартовується, «дружить» із цигаркою і чаркою) ми байдужі, не ганьбимо її, співчуваємо їй. Вірніше було б суворо спитати з неї. Хворіти зі своєї вини, не працювати, – це своєрідна злочинність. Великі втрати несуть вони суспільству, величезні кошти витрачає держава на їх лікування. Час вимагає того, щоб значно зросла відповідальність кожного за своє здоров’я. Хай незмінним буде заклик: «Твоє здоров’я – в твоїх руках». Ні на хвилинку не будемо забувати, що за своє здоров’я ми у відповідальності.

Заступник головного лікаря по медичній частині
Л.А. Чмихун