Як запобігти опікам гарячою рідиною у дітей

ОБЕРЕЖНО, ОПІКИ !

Проблема опіків є актуальною в усьому світі. Опіки посідають третю позицію у травматизмі та третє місце серед причин загибелі дітей та дорослих, що настають внаслідок отримання травм. Майже щогодини в Україні обпікається одна дитина!

Особливе занепокоєння викликає те, що значна кількість опіків трапляється у дитячому віці та мають негативні наслідки для життя та здоров’я людини протягом всього її життя. Майже 95% дітей з опіками госпіталізуються, що свідчить про важкість отриманих травм.

Особливо це стосується малюків до п’яти років, які травмуються  гарячою рідиною, здебільшого – через необачність батьків, які не усвідомлюють: діти вчаться ходити та активно досліджують навколишній світ, а отже все тягнуть на себе, зокрема і ємності з гарячими рідинами.

Опік – це травма на все життя, сотні дітей залишаються інвалідами, десятки, на жаль, гинуть.

Опіковій травмі у дітей можна запобігти шляхом покращення обізнаності батьків щодо заходів попередження опікової травми у дітей від 1 до 5 років; навчання батьків методам надання першої допомоги при опіках та алгоритму дій у таких ситуаціях.

Опік шкіри – це один із найпоширеніших нещасних випадків. Контакт з гарячою рідиною може призвести до пошкодження шкіри різного ступеня, залежно від її температури.

Ознаки опіків:

  • почервоніння і біль (перший ступінь або поверхневий опік);
  • утворення пухирів, наповнених  прозорою, жовтуватою рідиною –  важкі опіки, які вражають більш глибокі шари шкіри (другий ступінь або частковий опік);
  • утворення некрозу шкіри з пошкодженням усіх шарів шкіри є повним опіком (третій та четвертий ступінь) і потребує госпіталізації дитини і часто пересадки шкіри.
    • не ставте посуд з гарячою рідиною на край столу;
  • готуйте їжу на конфорках, які розташовані ближче до стіни, а ручки каструль повертайте до середини плити;
  • використовуйте захисну решітку, бо вона блокує дитині дотик до гарячих каструль;
  • ніколи не пийте гарячого чаю чи кави з дитиною на руках; навіть маленька філіжанка гарячої рідини може призвести до опіків великої поверхні тіла немовляти;
  • не залишайте звисаючі рушники на гарячих каструлях, що стоять на плиті;
  • ретельно перемішуйте їжу та перевіряйте її температуру перед годуванням дітей (може здаватися, що їжа тепла ззовні, але всередині вона може бути ще гарячою);
  • не застеляйте столи, на яких може знаходитись посуд з гарячою рідиною, звисаючими скатертинами – дитина легко може потягнути їх на себе;
  • переконайтеся, що шнури від електричних чайників та водонагрівачів не звисають;
  • не ставте на підлогу ємності з гарячою рідиною – дитина може в них впасти;
  • у ванній кімнаті не залишайте змішувачів на позиції гарячої води, відкрутивши кран, дитина може обшпаритися; не залишайте відкритим кран з гарячою водою;
  • утримуйте температуру у водонагрівачі не вище 48оС.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЩО ВБЕРЕЖУТЬ МАЛЕЧУ ВІД ОПІКІВ

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ

1.        Зняти одяг з дитини, але не зривати його з опечених ділянок, а зрізати навколо опіку.

2.        Охолодити місця опіків холодною водою. Під струменем проточної води варто тримати обпечене місце не менше 15 хвилин, температура води повинна бути не менше 15 градусів тепла, інакше дитина може отримати ще й охолодження. Холодна вода також знімає біль.

  1. Не обробляти місця опіків такими засобами як білок, жир, спирт, йод та іншими подібними речовинами – від цього буде тільки гірше. Ні в якому разі не розкривайте утворені в результаті опіку пухирі, які запобігають втраті рідини і захищають від інфікування.
  2. Терміново викликайте екстрену медичну допомогу, не відкладайте це на “потім”, навіть при незначному, як на Ваш погляд, опіку.

Отже, при опіках найважливіше – холод і спокій, як і при більшості травм будь-якого походження.

В очікуванні приїзду лікарів весь час бажано бути поряд з постраждалою дитиною і напоїти її водою або солодким чаєм з лимоном.

ЩОБ ЗАПОБІГТИ ІНШИХ ТЕРМІЧНИХ ОПІКІВ –

НАВЧАЙТЕ СВОЇХ ДІТЕЙ!

  1. У разі виникнення пожежі дитина повинна втікати і голосно кричати, а не ховатися. У разі задимлення потрібно пересуватись якнайнижче по підлозі, а не в повний зріст, рот і ніс можна затулити вологою хустинкою. Поясніть дитині, що дим не менш небезпечний, ніж вогонь.
  2. Навчіть правильно запалювати і гасити сірники та свічки.
  3. Не можна гратися поблизу звисаючих електричних проводів та трансформаторних високовольтних будок.
  4. Надзвичайно небезпечно робити селфі на дахах електричок, високовольтна дуга уражає на відстані 2-х метрів навіть без дотику до неї.

 

Запам’ятати, як правильно надати першу допомогу при опіках,  допоможе абревіатура ЗОНТ:

З — зрізати одяг з уражених ділянок.

О — охолодити у холодній воді (не нижче 15 градусів) протягом не менше 20 хвилин. Це охолодження зменшить ступінь опіку.

Н — накласти стерильну суху пов’язку без застосування мазі або крему.

Т — зателефонувати 103.

 

Майте на увазі!

90% опіків трапляються через недогляд і легковажність батьків!

Будьте люблячими і уважними до своїх дітей!

Рак – це не вирок

Нині на кожні 50 жителів України доводиться 1 онкологічний хворий. На обліку в онкологічних установах перебуває близько 1 мільйона хворих. Щодня реєструється 470 нових випадків захворювання і 250 смертей від раку. За рік – це понад 160 тисяч нових випадків захворюваності і понад 85 тисяч смертей.

На Полтавщині щороку реєструється близько 5 тисяч нових випадків захворюваності на рак та близько 3 тисяч смертей.

 Щорічно 4 лютого світова спільнота відзначає день боротьби з раком. Сьогодні зниженню захворюваності на онкологічну патологію приділяється велика увага у діяльності галузі охорони здоров’я як держави, так ы області. Її актуальність визначається стійким зростанням ураження населення, складністю своєчасної діагностики та лікування, значною його вартістю, високим рівнем інвалідизації і летальності хворих. Рак як причина високої смертності посідає друге місце в структурі смертності населення України і разом з серцево-судинними захворюваннями визначає рівень здоров’я нації. Адже ризик захворіти на рак в Україні має кожен третій чоловік та кожна п’ята жінка. Із загальної кількості, 30% хворих – це особи працездатного віку.

Сьогодні у структурі захворюваності на онкологічну патологію реєструється невпинне зростання ураження чоловіків злоякісними новоутвореннями товстої кишки, сечостатевої системи, шкіри, головного мозку, легенів, шлунка. У жінок – молочної залози, шкіри, шлунка, товстої кишки, репродуктивної системи, підшлункової та щитовидної залоз. Науковці вважають, що розвиток злоякісних новоутворень спричиняє багато факторів. Це тютюнокуріння, зловживання алкогольними напоями, недоброякісне харчування, неякісні полімерні матеріали, надмірне сонячне світло та радіація, забруднене довкілля, стреси, спадковість, порушення вироблення гормонів, безсистемне вживання медичних препаратів. Більшість із них, як правило, призводять до виникнення раку під їх час впливу на організм людини протягом тривалого часу та поєднання кількох факторів.

Програмою боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року передбачено здійснення комплексу заходів із метою зниження захворюваності на онкологічну патологію.

Проте боротьба з раком не може бути ефективною лише завдяки зусиллям медиків. Важливість та гострота цієї проблеми має усвідомлюватися не лише медичною спільнотою, а й самими пацієнтами. Кожному мешканцю області необхідно пам’ятати, що лікуванню максимально ефективно підлягають лише ті хвороби, котрі виявлені своєчасно, на ранніх стадіях. А ще краще їх виникнення попереджати, ведучи здоровий спосіб життя.

Тому турбота про власне здоров’я, регулярне звернення до лікаря 1 раз на рік для проходження профілактичних оглядів та при появі найменших сумнівів щодо стану свого здоров’я – це шлях до повноцінного та якісного життя.

Рак – це не вирок. Експерти стверджують, що близько 40% захворювань на онкологічну патологію можна попередити. Запорукою цього є активний та здоровий спосіб життя, правильне харчування, відмова від тютюнокуріння та надмірного вживання алкоголю, своєчасне проходження медичних обстежень.

Заступник головного лікаря по медичній частині Машівської центральної районної лікарні

Л.А. Чмихун

Дати кров – врятувати життя

Щорічно переливання крові потрібні великій кількості людей. Можна виділити декілька категорій людей, яким потрібна донорська кров. Це пацієнти з гемофілією. Їм потрібні препарати крові протягом всього життя. Без препаратів згортання крові життя таких хворих просто неможливе. Велика потреба донорської крові для хворих на онкологічні хвороби та хірургічну патологію, де є велика необхідність поповнення втраченої крові або її компонентів.

Переливання крові необхідне жінкам під час пологів, що супроводжувались втратою крові, задля збереження життя матері та дитині. І це далеко не повний перелік тих випадків у лікувальній практиці, коли питання життя і смерті вирішується за допомогою переливання крові та її компонентів.

Донором може стати кожен дієздатний громадянин у віці від 18 до 60 років, який пройшов медичне обстеження. Перед оглядом донору необхідно заповнити анкету з питаннями, що дозволяють лікарю визначити стан здоров’я донора та довідатися про перенесені захворювання. Відомості про здоров’я, отримані при обстеженні крові, не розголошуються. Здати кров не може людина, старша 60 років, а також та, яка перехворіла гепатитами, туберкульозом та жінки, які годують груддю. Не здають кров і особи з ВІЛ-інфекцією, сифілісом та хронічними неінфекційними захворюваннями в стадії загострення.

Здача крові не має негативного впливу на здоров’я донора. Перерва між здаванням крові має складати не менше 60 днів.

Кожна доза вилученої крові піддається перевірці на наявність антигену гепатиту «В», антитіл до гепатиту «С», на інфікованість сифілісом та ВІЛ, а також біохімічні реакції на амінотрансферазу та білірубін. Кров донора також тестується на групову та резус приналежність.

Шановні жителі району, запрошуємо вас взяти участь у Дні донора! Будьмо чуйними і милосердними.

Заступник головного лікаря по медичній частині

Л.А. Чмихун

Здоров’я – найбільше благо життя

Здоров’я – найбільше благо життя. Здоров’я залежить від можливості організму пристосуватись до змін навколишнього середовища, які є несприятливими шкідливими для людини. Пристосувальні механізми людського організму залежать від спадковості, на яку ми поки що майже не можемо впливати, та від умов його формування і розвитку. Ось на цю другу умову і слід звернути особливу увагу. Необхідно берегти цінні спадкові якості, а також придбавати нові. Якими ми будемо залежить тільки від нас. А ми нехтуємо законами природи, страждаємо від малорухомості та надмірної ваги, а це не тільки приносить страждання нам, а й величезні втрати державі. Адже хвороблива людина не може бути високо працездатною. Тому нині все частіше і наполегливіше звучить вираз: «здоровий спосіб життя». Тобто спосіб життя, який сприяє благополучному існуванню, збереженню і зміцненню здоров’я людини. Основні його складові – режими праці, відпочинку і харчування, фізична активність і загартування, відмова від шкідливих звичок, емоційна врівноваженість. Серед наведених складових чи не найважливішою є фізична активність. По-перше, фізична культура – обов’язкова складова культури загальної, а здоровий спосіб життя здатні вести тільки висококультурні люди. По-друге – фізична активність, тренування самі по собі передбачають дотримання й інших складових здорового способу життя: загартування, режиму харчування, відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголь). Значення руху в житті людини загальновідоме. Потреба в русі, фізичній активності є основою життя, здоров’я, працездатності. Необхідно, щоб для кожної людини стало правилом починати трудовий день із ранкової гімнастики (для загартовую чого ефекту бажано на свіжому повітрі). Комплекс вправ, тривалість заняття підбираються індивідуально. Закінчувати ранкову гімнастику слід обливанням водою, або обтиранням вологим рушником. На роботу чи навчання, а після них – додому, бажано ходити пішки. Взагалі, необхідно більше рухатися, намагаючись досягти загальноприйнятої норми – 10 тисяч кроків на день. У вихідні, святкові дні можна рекомендувати піші прогулянки за місто, вело туризм, спортивні ігри. Ці заняття повинні стати обов’язковими, систематичними. Тільки тоді можна сподіватися на зміцнення здоров’я, активне довголіття.

Давайте поміркуємо: коли комусь підірвали здоров’я (на виробництві, в разі нещасного випадку), то винного суворо карають. Чому ж до людини, яка сама собі шкодить (переїдає, не займається спортом, не загартовується, «дружить» із цигаркою і чаркою) ми байдужі, не ганьбимо її, співчуваємо їй. Вірніше було б суворо спитати з неї. Хворіти зі своєї вини, не працювати, – це своєрідна злочинність. Великі втрати несуть вони суспільству, величезні кошти витрачає держава на їх лікування. Час вимагає того, щоб значно зросла відповідальність кожного за своє здоров’я. Хай незмінним буде заклик: «Твоє здоров’я – в твоїх руках». Ні на хвилинку не будемо забувати, що за своє здоров’я ми у відповідальності.

Заступник головного лікаря по медичній частині
Л.А. Чмихун

Захворювання на туберкульоз

За підсумками 2012 року ситуація значно погіршилася. За минулий рік виявлено 25 хворих на туберкульоз,причому 11 із них мають розпад легеневої тканини, 9 -”відкриту” форму туберкульозу,тобто небезпечні для оточуючих. У групі ризику-засуджені,особи без постійного місця проживання,колишні ув”язнені,ВІЛ-інфіковані.Сприяють розвитку захворювання цукровий діабет,виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки,хронічні захворювання органів дихання. Збудником захворювання є мікобактерія туберкульозу,яка надзвичайно стійка до навколишнього середовища. Джерелом інфекції є хвора на “відкриту” форму туберкульозу людина, яка під час кашлю виділяє мікобактерії. Захворіти можна при безпосередньому тривалому контакті з хворою особою, а також в місцях скупчення людей. Необхідно проходити флюроорографічне обстеження не рідше ,ніж раз на рік. Лікування туберкульозу безкоштовне. Головним в лікуванні є регулярний прийом протитуберкульозних препаратів під безпосереднім контролем медичних працівників. Найкращим способом профілактики є зміцнення імунної системи,дотримання режиму праці та відпочинку,харчування,загартовування,відмова від шкідливихзвичок.
Лікар -фтизіатр ЦРЛ С.В.Черевко

Грип у дітей

ГРИП У ДІТЕЙ
Грип – це інфекційне захворювання. схильне до епідеміологічного поширення. Проявляється він вираженими симптомами інтоксикації та катаральними проявами з боку дихальних шляхів. Захворювання викликає вірус, який стійкий до низьких температур,але швидко гине при нагріванні та під дією дезінфікуючих засобів. Джерелом інфекції є людина,яка хворіє на грип будь-якої форми. Передається він повітряно-капельним шляхом,значно рідше – контактно -побутовим. Після перенесення захворювання формується специфічний, але нетривалий імунітет. Своєрідними “вхідними воротами” для вірусу слугує оболонка верхніх дихальних шляхів,трахей та бронхів. Найбільшого розповсюдження він набуває зимою і навесні. Для грипу характерний короткий інкубаційний період від декількох годин до 1-2 х днів. Розпочинається захворювання підвищенням температури до 39-40 градусів,лихоманкою,сильними головними болями,переважно в області лоба,головокружінням. Також нерідко з”являються м”язові болі, слабість, нудота, блювота, болі в суглобах. У перші два дні катаральні прояви незначні або взагалі відсутні. Пізніше з”являється гіперемія склери,кон”юнктивіт. Часто у дітей раннього віку грип протікає тяжко і може супроводжуватися проявами крупа -затруднення дихання,особливо на вдиху. При ураженні центральної нервової системи може розвиватися судомний синдром. Судоми носять тонічно-клоніний характер із втратою свідомості. Також можливі болі в животі дифузного характеру. При ускладненні може буди геморагічний синдром – краплинні крововиливи на слизових оболонках, обличчі та тілі. Специфічним проявом хвороби є ураження легень. Це може бути вогнища чи інтерстиціальна пневмонія. При захворюванні на грип , у дітей з обтяженим анамнезом чи хронічними захворюваннями, часто виникають ускладнення. Це може бути пневмонія, гайморит, синдром крупа та інші.
При підозрі на грип діти першого року життя та діти, з ускладненим перебігом хвороби, мають бути госпіталізовані. В перший же день лікар – педіатр повинен їх оглянути і призначити лікування. Хвора дитина потребує ізоляції в окрему кімнату та ліжкового режиму. Також слід вжити якомога більше рідини :чаї,морси,відвари. А в кімнаті, де є хворий,забезпечити дворазове вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих розчинів та частіше провітрювання приміщення.Інфікованому слід виділити окремі предмети побуту.
Районний педіатр Н.П.Требухова

Запуск веб-сайту

Зараз наш трудовий колектив послідовно публікує інформацію. Після того, як ми завершимо виконання цієї роботи, Ви зможете повноцінно користуватися даним ресурсом.

Завітайте до нас будь ласка пізніше!

Ми на Вас чекаємо!