Здоров’я – найбільше благо життя. Здоров’я залежить від можливості організму пристосуватись до змін навколишнього середовища, які є несприятливими шкідливими для людини. Пристосувальні механізми людського організму залежать від спадковості, на яку ми поки що майже не можемо впливати, та від умов його формування і розвитку. Ось на цю другу умову і слід звернути особливу увагу. Необхідно берегти цінні спадкові якості, а також придбавати нові. Якими ми будемо залежить тільки від нас. А ми нехтуємо законами природи, страждаємо від малорухомості та надмірної ваги, а це не тільки приносить страждання нам, а й величезні втрати державі. Адже хвороблива людина не може бути високо працездатною. Тому нині все частіше і наполегливіше звучить вираз: «здоровий спосіб життя». Тобто спосіб життя, який сприяє благополучному існуванню, збереженню і зміцненню здоров’я людини. Основні його складові – режими праці, відпочинку і харчування, фізична активність і загартування, відмова від шкідливих звичок, емоційна врівноваженість. Серед наведених складових чи не найважливішою є фізична активність. По-перше, фізична культура – обов’язкова складова культури загальної, а здоровий спосіб життя здатні вести тільки висококультурні люди. По-друге – фізична активність, тренування самі по собі передбачають дотримання й інших складових здорового способу життя: загартування, режиму харчування, відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголь). Значення руху в житті людини загальновідоме. Потреба в русі, фізичній активності є основою життя, здоров’я, працездатності. Необхідно, щоб для кожної людини стало правилом починати трудовий день із ранкової гімнастики (для загартовую чого ефекту бажано на свіжому повітрі). Комплекс вправ, тривалість заняття підбираються індивідуально. Закінчувати ранкову гімнастику слід обливанням водою, або обтиранням вологим рушником. На роботу чи навчання, а після них – додому, бажано ходити пішки. Взагалі, необхідно більше рухатися, намагаючись досягти загальноприйнятої норми – 10 тисяч кроків на день. У вихідні, святкові дні можна рекомендувати піші прогулянки за місто, вело туризм, спортивні ігри. Ці заняття повинні стати обов’язковими, систематичними. Тільки тоді можна сподіватися на зміцнення здоров’я, активне довголіття.

Давайте поміркуємо: коли комусь підірвали здоров’я (на виробництві, в разі нещасного випадку), то винного суворо карають. Чому ж до людини, яка сама собі шкодить (переїдає, не займається спортом, не загартовується, «дружить» із цигаркою і чаркою) ми байдужі, не ганьбимо її, співчуваємо їй. Вірніше було б суворо спитати з неї. Хворіти зі своєї вини, не працювати, – це своєрідна злочинність. Великі втрати несуть вони суспільству, величезні кошти витрачає держава на їх лікування. Час вимагає того, щоб значно зросла відповідальність кожного за своє здоров’я. Хай незмінним буде заклик: «Твоє здоров’я – в твоїх руках». Ні на хвилинку не будемо забувати, що за своє здоров’я ми у відповідальності.

Заступник головного лікаря по медичній частині
Л.А. Чмихун